У день автомобіліста згадуємо про запорізькі, київські, дніпропетровські та харківські вантажівки, для яких майбутнє так і не настало.
День автомобіліста — свято старе і суто галузеве, тому й зумів проскочити між молотом і ковадлом дерадянізації. За часів СРСР він офіційно іменувався Днем працівника автомобільного транспорту та святкувався виключно професіоналами керма — водіями комерційного транспорту.
Ford-ХАСЗ АА (1929 р.)
31 травня 1929 року СРСР підписав із Ford Motor Co найбільший у його історії контракт, за яким американці мали побудувати автозавод у Нижньому Новгороді, навчити персонал і дати першу чергу — зібрати партію легкових та вантажних моделей. Окремо обумовлювалося постачання 72 тис. машинокомплектів, які до здачі автозаводу в Нижньому планувалося збирати на дореволюційних заводах у Ленінграді та Москві.
З ініціативи знизу до збірних майданчиків додалася і тодішня наша столиця Харків, бо УРСР — всесоюзна житниця — потребувала заміни гужових возів автотранспортом. Особливо під час збирання врожаю, коли навіть через короткочасні дощі рух на чорноземних путівцях з їхнім бездоріжжям буквально завмирав.